Резолюція Всеукраїнської наукової конференції

Резолюція та рекомендації VІІІ Всеукраїнської наукової конференції 
ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА ЇЇ РОЛЬ У СТАНОВЛЕННІ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

12-13 жовтня 2017 року

VІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави» організована Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України. У роботі конференції взяли участь дійсні члени і члени-кореспонденти НАПН України, науковці, докторанти та аспіранти установ НАПН України: Інституту соціальної та політичної психології, Інституту психології ім. Г. С. Костюка, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Інституту психології Зеленогурського університету (Польща), Державного університету Іллі (Тбілісі, Грузія), Національного університету “Львівська політехніка”, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Херсонського державного університету, Чернігівського національного технологічного університету, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Університету сучасних знань (м. Київ), університету імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро), Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Львівського національного університету імені Івана Франка, “Інституту територіального брендингу” (м. Київ), Київського національного університету культури та мистецтв, Української інженерно-педагогічної академії (м. Харків), Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Сумського державного університету, Криворізького державного педагогічного університету, Рівненського гуманітарного університету, Запорізького національного університету, Житомирського державного університету імені Івана Франка. До роботи конференції активно долучилися представники класичних і педагогічних університетів, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти та інших вищих, загальноосвітніх, навчальних закладів різних регіонів України.

На конференції розглянуто комплекс проблем, пов’язаних з розвитком політико-психологічної науки та її ролі у становленні громадянина української держави в умовах протистояння зовнішнім та внутрішнім викликам.

Роботу конференції було організовано у пленарному режимі та в межах чотирьох секцій, що дало змогу зосередитися на таких тематичних напрямах:

  • Психологія війни і миру. Соціально-психологічні стратегії адаптації особистості і спільноти до умов та наслідків воєнного конфлікту.
  • Суспільні трансформації та ідентифікаційні процеси в Україні.
  • Психологічні чинники функціонування владно-підвладних відносин і побудови громадянського суспільства.
  • Політико-психологічні проблеми соціалізації молоді в умовах суспільних трансформацій і реформування освіти.

У рамках конференції було проведено круглий стіл та низку майстер-класів, лекцій-дискусій, творчих лабораторій, в яких взяли участь учасники конференції.

Програму конференції опубліковано на сайті Інституту соціальної та політичної психології НАПН України: http://ispp.org.ua/bibl_29.htm.

До програми конференції було включено 97 доповідей. Тематика і зміст представлених для обговорення доповідей свідчать про актуальність порушеної проблеми розвитку політико-психологічної науки та її ролі у становленні громадянина української держави в умовах протистояння зовнішнім та внутрішнім викликам, пов’язаних зі збройною агресію з боку Росії, анексією Криму та війною на Сході України.

Учасники конференції, відзначаючи високий професійний рівень організації та проведення наукового заходу, а також важливість напрацювань конференції щодо вирішення означених актуальних проблем, ухвалили конкретні рішення і внесли пропозиції щодо перспектив та напрямів розвитку галузі науки політична психологія, соціально-психологічної стратегії адаптації особистості і спільноти до умов та наслідків воєнного конфлікту, особливостей суспільно-трансформаційних та ідентифікаційних процесів в Україні та політико-психологічних проблем соціалізації молоді в умовах суспільних трансформацій і реформування освіти. На підставі цього учасники рекомендують:

І. Міністерству освіти і науки України:

– сприяти становленню військової психології як окремої галузі науки і практики, поширювати психологічну підготовку в межах загальної військової освіти;

– спільно з НАПН України організувати широке обговорення проблем громадянської самоідентифікації молоді (за участю освітян, громадських активістів, соціальних інституцій тощо) з метою наповнення ідентифікаційного дискурсу пропозиціями і практиками, які репрезентують смисли, цінності та сенси громадянськості;

– спільно з Міністерством соціальної політики та НАПН України започаткувати низку моніторингових досліджень з метою вивчення та відстеження динаміки формування політичних цінностей молоді в медіапросторі України; комунікативної активності громадян, зокрема, молоді у соціальних мережах, а також інтернет-середовища як інноваційного агенту політичної соціалізації молоді; соціальних конфліктів у сім’ї та розробити комунікативні технології їх врегулювання;

– з метою формування громадянської свідомості молоді ввести у навчальні програми вищих та середніх навчальних закладів спецкурси «Соціальна психологія націєтворення», «Психологія історичної пам’яті та націєтворення»;

– займатися політичною просвітою молоді.

ІІ. Національній академії педагогічних наук України

– сприяти інтеграції психологічної науки і практики соціально-психологічної підтримки та реабілітації (волонтерської і внутрішньовідомчої) та активізації, в цьому контексті, міжвідомчої комунікації із громадянським суспільством;

– забезпечити розроблення нормативно-правових та організаційно-управлінських механізмів упровадження соціально-психологічних технологій неконфліктної міжособистісної взаємодії в освітній процес нової української школи;

– Президії НАПН України акцентувати увагу на проведенні психосоціальних та політико-психологічних досліджень, спрямованих на вивчення конфліктогенних, дестабілізуючих факторів у різних сферах суспільної діяльності, розробленні адекватних поведінкових стратегій учасників соціального конфлікту на різних етапах його розгортання, здійсненні системного психологічного супроводу з превенції конфліктних ситуацій, поширення позитивного досвіду щодо профілактики соціальних конфліктів.

ІІІ. Науковим установам НАПН України, науковим колективам інших установ та навчальних закладів:

– зосередити увагу на новітніх тенденціях розвитку українського суспільства, наслідках впливів гібридної, зокрема інформаційної, війни для психіки людини, груп і спільнот та механізмах протидії цим впливам;

– поглибити вивчення проблем військової психології, психологічної реабілітації та соціально-психологічної реадаптації особистості, яка отримала психотравму;

– активізувати дослідження та розробку технологій психологічної реабілітації та соціально-психологічної реадаптації особистості, груп та спільнот, зокрема, осіб, які брали участь у бойових діях, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) до умов та наслідків воєнного конфлікту;

– звернути увагу на дослідження умов та чинників реадаптації особистості, груп та спільнот в умовах переходу від війни до миру;

– розробити наукове підґрунтя для створення системи соціально-психологічного супроводу осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій та окупації;

– поглибити дослідження політико-психологічних проблем соціалізації молоді в умовах суспільних трансформацій і реформування освіти, особливу увагу звернути на особливості мотиваційної сфери молоді, яка впливає на її політичну активність;

– активізувати вивчення соціально-психологічних аспектів готовності педагогів до впровадження освітніх інновацій;

– забезпечити розроблення методичних рекомендацій і упровадження в освітній процес навчальних програм і соціально-психологічних технологій із формування просоціальної поведінки дітей та молоді як чинника їх ефективної соціалізації.

ІV. Органам державної влади та управління:

– забезпечити належну психологічну допомогу та соціально-психологічний супровід процесів реінтеграції українських громадян, що проживають на звільнених територіях Донбасу, ОРДЛО та в Криму в період переходу від війни до миру;

– забезпечити розширення мережі психологічної реабілітації та підвищення її доступності в різних сферах громадського життя;

– спільно із ЗМІ активно сприяти поширенню матеріалів щодо наслідків впливів гібридної, зокрема інформаційної, війни на людську психіку та протидії таким впливам;

– разом з ЗМІ сприяти підвищенню психологічної грамотності населення шляхом залучення фахівців-психологів, які навчатимуть населення різноманітних способів самовідновлення, зняття стресу, підвищення адаптивності тощо.

– сприяти просуванню інформації про захист прав особи, що сприятиме формуванню політико-правової свідомості та розвитку політико-правової культури;

– на законодавчому рівні популяризувати практичні надбання психосоціальних і політико-психологічних досліджень;

– сприяти формуванню громадянського суспільства, громадянської позиції та громадянської свідомості.

V. Соціально-психологічній спільноті, громадським організаціям:

– посилити діяльність у напрямі активізації соціально-психологічних ресурсів різних спільнот із підвищення рівня індивідуальної і колективної адаптації до наслідків воєнного конфлікту;

– спільно з НГО активізувати роботу з громадами і спільнотами у напрямі формування реалістичних уявлень щодо військових дій та особливостей гібридної війни в Україні, у тому числі уявлень цивільного населення про війну, ветеранів та учасників АТО та психологічних особливостей переживання війни цивільним населенням та учасниками АТО;

– посилити фахове психологічне регулювання громадських дискусій із приводу ціннісних відмінностей, причин і наслідків воєнного конфлікту, перспектив суспільного розвитку;

– популяризувати можливості психологічної експертизи в різних сферах громадського життя, підвищувати фахову компетентність психологів як соціальних експертів;

– інтенсифікувати роботу з протидії негативним інформаційним впливам на громадську думку;

– розробити засоби адекватного, відповідного до сучасних умов психолого-педагогічного інформаційного впливу на дітей і молодь.

 

VІ. Засобам масової інформації:

– зосередити увагу на підготовці альтернативних контентів з метою зниження інформаційного впливу ЗМІ країни-агресора на мешканців Криму і Донбасу;

– активно сприяти протидії стереотипізації та стигматизації учасників АТО, враховуючи практичні рекомендації соціальних та політичних психологів щодо профілактики конфліктів між цивільним населенням та ветеранами / діючими військовими.

Рекомендації методологічного семінару НАПН України опублікувати на сайті ІСПП НАПН України і сприяти їх найширшому розповсюдженню та обговоренню.

Show Buttons
Hide Buttons