Електоральні наміри та оцінки громадян України напередодні президентських виборів, – Асоціація політичних психологів

Опитування громадян України про їхні наміри щодо президентських виборів 31 березня було проведено Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України 22–28 лютого 2019 року за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни.

Опитування проводили за методом інтерв’ювання. Опитано 1200 респондентів у всіх регіонах України за винятком анексованого Криму та окупованої частини Донбасу. Вибірку структуровано за ознаками статі, віку та місця проживання. Похибка вибірки становить 3,2%.

І. Наміри респондентів щодо першого туру виборів

Розподіл відповідей на запитання “Якби наступної неділі відбувалися вибори Президента  України, чи взяли б Ви участь у голосуванні?” (тут і далі – у %)

Рівень заявленої респондентами готовності взяти участь у виборах є високим – вищим, ніж у попередніх опитуваннях. Реальну участь можна спрогнозувати десь на рівні 60%.

У регіональному розрізі (тут і далі – за останнім опитуванням; Західний регіон – Волинська, Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області; Центральний регіон – Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області та м. Київ; Східний регіон – Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська та Харківська області; Південний регіон – Миколаївська, Одеська та Херсонська області):

Можна припустити, що наявна різниця між регіонами – вищий рівень передбачуваної участі у виборах у Центрі та нижчий на Заході – на самих виборах виявиться меншою.

У віковому розрізі:

Традиційно відносно менше бажання йти на вибори виявляє молодь.

Розподіл відповідей на запитання “Як відомо, Центральна виборча комісія зареєструвала 44-х кандидатів у президенти України. Нижче наведено їхні прізвища. За кого з них Ви б голосували, якби вибори Президента України відбувалися наступної неділі?” (кількість і перелік кандидатів – на момент опитування; показано кандидатів, за яких зроблено не менш як 1% виборів)

Найпевніше в першому турі президента обрано не буде.

Трійка лідерів – В. Зеленський, П. Порошенко і Ю. Тимошенко – виділилася доволі чітко, найімовірніше саме з-поміж них визначаться два учасники другого туру.

Динаміка рейтингових показників окремих кандидатів у президенти:

Можна відзначити різкий стрибок електоральних симпатій до В. Зеленського, помітне зростання прихильності до П. Порошенка та Ю. Бойка, відносну стабільність частки симпатиків із невеликим збільшенням її в Ю. Тимошенко, незначними коливаннями в А. Гриценка та певним зменшенням у О. Ляшка і А. Садового

У регіональному розрізі (показано кандидатів, за яких зроблено не менш як 1% виборів хоча б в одному з регіонів):

В. Зеленський має явну перевагу серед виборців Сходу й Півдня, де відносну конкуренцію йому складає лише Ю. Бойко. Менш упевнено Зеленський лідирує в Центрі, де з ним конкурують П. Порошенко і Ю. Тимошенко. На Заході Зеленський поступається перед Порошенком.

У віковому розрізі (показано кандидатів, за яких зроблено не менш як 1% виборів хоча б в одній віковій категорії):

Незаперечним лідером симпатій молоді є В. Зеленський, який має також відносну перевагу серед виборців середнього віку. Натомість серед представників старшого покоління частка його прихильників виявилася порівняно невеликою. П. Порошенко має приблизно однакову підтримку в різних вікових групах із незначним підвищенням її серед осіб середнього віку. Основний електорат Ю. Тимошенко та Ю. Бойка – старше покоління.

ІІ. Наміри респондентів щодо другого туру виборів

Розподіл відповідей на запитання “За кого б Ви проголосували, якби у 2-й тур виборів вийшли перелічені нижче кандидати в президенти?”

• В. Зеленський і П. Порошенко

У регіональному розрізі:

• В. Зеленський і  Ю. Тимошенко

У регіональному розрізі:

У другому турі В. Зеленський безумовно перемагає і П. Порошенка, поступаючись перед ним лише на Заході, і Ю. Тимошенко – в усіх регіонах.

• П. Порошенко і  Ю. Тимошенко

У регіональному розрізі:

Якщо у вересні 2018 р. Ю. Тимошенко мала істотну перевагу над П. Порошенком, то тепер їхні шанси в другому турі є практично рівними. Порошенка підтримав би Захід, Тимошенко – Схід і Південь, а в Центрі симпатії виборців поділилися б приблизно порівну. 

• Ю. Бойко і П. Порошенко

У регіональному розрізі:

• Ю. Бойко і Ю. Тимошенко

У регіональному розрізі:

Позиція Ю. Бойка цікава тим, що, маючи мало шансів на вихід до другого туру, він, у разі виходу, імовірно, виграв би і в П. Порошенка, і в Ю. Тимошенко. У вересні 2018 р. він їм обом програвав. Тепер Бойко міг би перемогти – завдяки більшій підтримці його виборцями Півдня та Сходу. 

• А. Гриценко і П. Порошенко

У регіональному розрізі:

• А. Гриценко і Ю. Тимошенко

У регіональному розрізі:

А. Гриценко, вихід якого до другого туру також є малоймовірним, подібно до Ю. Бойка, виграв би і в П. Порошенка, і в Ю. Тимошенко. На відміну від Бойка, у вересні 2018 р. він теж у них обох вигравав. Переміг би він їх по-різному: Порошенка – завдяки більшій підтримці на Півдні та Сході, а Тимошенко – на Заході. 

• О. Ляшко і П. Порошенко

У регіональному розрізі:

Попри незначну перевагу О. Ляшка над П. Порошенком на Сході й Півдні, він програв би йому, особливо на Заході.

ІІІ. Оцінка респондентами перспектив кандидатів на перемогу

                   Розподіл відповідей на запитання “А хто з кандидатів у президенти, на Вашу думку, має найкращі шанси перемогти?”

• Володимир Зеленський 25,6
• Петро Порошенко 21,5
• Юлія Тимошенко 15,4
• Юрій Бойко 6,2
• Анатолій Гриценко 3,1
• Олег Ляшко 2,3
• Інший 2,4
• Важко відповісти 23,5

У регіональному розрізі:

Як бачимо, респонденти доволі адекватно з погляду загального розподілу виборчих симпатій оцінюють шанси кандидатів-лідерів. Можна сказати, що дещо переоцінено шанси П. Порошенка і Ю. Тимошенко та недооцінено – В. Зеленського. 

По регіонах спостерігаємо відносно вищу оцінку шансів кожного з трійки лідерів порівняно з часткою поданих за нього голосів, тобто значна частина респондентів уникла спокуси «видати бажане за дійсне».

ІV. Мотивація електоральних намірів респондентів

Розподіл відповідей на запитання “Якщо Ви маєте намір проголосувати за когось із кандидатів у президенти, то  чи керуєтесь у своєму виборі наведеними нижче міркуваннями та аргументами”

Серед мотивів вибору певного кандидата на провідних місцях – його особисті риси, практичні дії, готовність захищати інтереси громадян, політичні орієнтації. Проте загалом мотивація вибору є складною і неоднозначною.

На перше місце серед мотивів вибору В. Зеленського, Ю. Тимошенко і О. Ляшка респонденти поставили їхні особисті риси. На користь П. Порошенка спрацьовує оцінка його попередньої діяльності. Ю. Бойка і А. Гриценка активніше наділяють готовністю захищати інтереси виборців.

Зеленський виявився найменшим злом (!).Порошенка найвище з-поміж усіх оцінено за його попередню діяльність. Тимошенко найсильніше привертає увагу своїми шансами на обрання. Від Бойка насамперед очікують на захист інтересів та наведення порядку, його найбільше цінують за близькість ідеології, за те, що виступає проти нинішньої влади, а також обирають задля того, щоб не переміг інший кандидат; електорат Бойка показує найбільшу інтенсивність мотивації свого вибору. Гриценко, на думку респондентів, відносно більше дбатиме про інтереси народу та держави. Ляшко є лідером за привабливістю особистих рис.

1. V. Політичні орієнтації прихильників провідних кандидатів

У межах психосемантичного моніторингу масової політичної свідомості респонденти виявляли свою згоду-незгоду зі змістом 50 висловів на громадсько-політичну тематику. Зафіксовано відмінності між прихильниками провідних кандидатів за такими ключовими висловами

Отже, симпатиків П. Порошенка можна оцінити як найбільш реформаторських та проукраїнських. Їхніми опонентами найбільшою мірою є прибічники Ю. Бойка. Протестний електорат гуртується навколо всіх кандидатів, крім Порошенка, а особливо навколо Ю. Тимошенко та О. Ляшка.

Першоджерело